Книжкові події в ДБУ для юнацтва


Зустріч з Мілою Іванцовою - українською письменницею-прозаїком

опубліковано 20 лист. 2017 р., 01:21 Людмила Виноградова   [ оновлено 20 лист. 2017 р., 01:24 ]


Запрошуємо всіх бажаючих на творчу зустріч з Мілою Іванцовою - українською письменницею-прозаїком.

Міла Іванцова – володарка титулу «Золотий письменник України» (2012), неодноразовий дипломант і лауреат літературного конкурсу «Коронація слова», автор романів, а також збірок оповідань, учасник антологій сучасної прози, перекладач, журналіст і активний громадський діяч України.

Очікуємо Всіх бажаючих 23 листопада о 12 годині за адресою: м.Київ, просп. Перемоги, 60 (Філіал Державної бібліотеки України для юнацтва)

Зустріч з Теодозією Зарівною

опубліковано 15 лист. 2017 р., 03:03 Людмила Гелбутовская   [ оновлено 15 лист. 2017 р., 03:06 ]


З нагоди Дня української писемності та мови
запрошуємо на зустріч з письменницею, театрознавцем, журналістом, головним редактором літературного журналу «Київ» Журнал "Київ"Теодозією Петрівною Зарівною!

Зустріч відбудеться у відділі періодичних видань
Організатор: Наталья Липец (Natalya Lipets)

Зустріч з поетесою Людмилою Скирдою

опубліковано 26 жовт. 2017 р., 05:17 Державна бібліотека України для юнацтва   [ оновлено 5 лист. 2017 р., 08:00 ]

       


    В п'ятницю, З листопада о 13:00 в Державній бібліотеці для юнацтва до Дня культури в Японії відбулась    зустріч    з поетесою, книги якої перекладені всіма мовами ООН, Людмилою Скирдою.
 У програмі заходу:
   - розмови про Японію;
   - презентація книг, виданих у Японії;
   - виставка-подорож "Країна сонячного сходу"






Інформація про автора


Людмила Скирда народилась 15 вересня 1945 року у місті Кіровоград в родині службовців. З 1950 року її родина проживає у Києві, де  у 1968 році Людмила Скирда закінчила філологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Перші вірші поетеси були опубліковані в газеті “Літературна Україна” у 1962 році. У 1963 році, ще школяркою, Людмила Скирда бере участь у Всесоюзній нараді молодих письменників у Москві. У 1965 році виходить перша книга поетеси “Чекання”, яка викликає захоплені відгуки в іноземній пресі та жорстку критику у радянській. Так, український літератор і громадський діяч, видавець патріотичного часопису “Смолоскип” у Канаді Осип Зінкевич у своїх мемуарах згадує: “Гортаючи газети і журнали з України, я зовсім принагідно натрапив на вірш Людмили Скирди “Живеш і раптом”. Я захопився цим віршем. Починається словами  “Живеш і раптом непорозуміння…” і закінчується “Без мене буде дихать Україна, а я без України задихнусь”. І так пише двадцятирічна студентка. Ставлю собі запитання: звідки вона така взялася? І знаходжу: з Кіровограда. Попрацював – на першу сторінку “Смолоскипа” за травень-червень даю цей вірш, а далі мою обширну статтю про неї та добірку її віршів”. Справді, книга “Чекання” не тільки не загубилась серед книг славетних шістдесятників – Миколи Вінграновського, Ліни Костенко, Івана Драча, Бориса Олійника, Василя Симоненка, а й одразу зайняла своє особливе місце у літературному процесі. Вона презентувала своєрідну і талановиту урбаністичну лірику.

Особливу увагу творчості Скирди приділили польські критики. Так, професор Єжи Єнджеєвич, видатний польський дослідник творчості Тараса Шевченка, переклав вірш “Уроки польської”, який був надрукований у журналі “Пшиязнь”. Відомий перекладач української літератури Флоріан Неуважний, зокрема, писав: “Розвиток української поезії настільки бурхливий і швидкий, що Ліна Костенко, Драч і Коротич – це вже сьогодні свого роду класики, а їх місце зайняло покоління нових молодих поетів з Людмилою Скирдою та Ігорем Калинцем на чолі”. Професор Стефан Козак, найактивніший промотор української літератури в Польщі, присвятив творчості Людмили Скирди цілу лекцію у Варшавському університеті, в якій порівнював поетесу з молодим Миколою Бажаном. Поет і критик Остап Лапський в статті про Людмилу Скирду стверджував, що Скирда наслідує гуманізм Максима Рильського: “Це ті ліричні широти, на яких поезія Скирди і Рильського зустрічатимуться. Її “я” – з його “людиною”. Професор з Бордо Еміль Крюба також стає пропагандистом творчості Людмили Скирди. І таким чином її ім’я стає досить-таки відомим за межами тодішнього СРСР, що не могло не викликати питань у радянських спецслужб.

У 1968 році вступила до аспірантури Київського державного університету. З 1971 року працює  викладачем на кафедрі історії української літератури філологічного факультету КДУ.

У цей же час в життя Людмили Скирди входять найяскравіші представники творчої інтелігенції України – художники Віктор Зарецький, Алла Горська, Григорій Гавриленко, Борис Плаксій, скульптори Макс Гельман, Микола Рапай, Михайло Грицюк, письменники Валерій Шевчук, Ірина Жиленко, Лесь Герасимчук, Дмитро Павличко, Микола Вінграновський, Юрій Щербак, кінорежисери Сергій Параджанов, Юрій Ільєнко, Леонід Осика, актори Наталя Лотоцька, Богдан Ступка, Марина Герасименко, Степан Олексенко.

Проте, період романтичного ренесансу і відлиги тривав недовго. На всіх фронтах знову почала розгортатись боротьба з українським буржуазним націоналізмом. Цю вакханалію очолив емісар Кремля, секретар ЦК КПУ з ідеології Маланчук. Перший помічник Щербицького Віталій Врублевський у своїй книзі згадує: “Єдиним словом Маланчук дозволяв собі вирішувати долю письменника, журналіста, режисера, встановлюючи над ним власну особисту цензуру. Списки складались і весь час поповнювалися. Я умовив друзів, щоб вони їх принесли мені. Як з’ясувалося, в них уже значилося близько 20 чоловік: Драч, Скирда, Гуцало, Горлач, Симоненко, Вінграновський, Борис Олійник, Некрасов, Тельнюк, Ліна Костенко, Харчук, Леонід Коваленко, Дмитренко, Голобородько, Дзюба, Бердник, Куліш, Сільвестров, Ященко, Грабовський.” Саме у зв’язку з цим списком тривалий час Людмилі Скирді було заборонено захищати кандидатську дисертацію, оскільки робота була присвячена творчості репресованого поета Євгена Плужника. Справу вдалося довести до логічного кінця тільки у 1974 році після зняття Маланчука з посади. У 1977 році поетесу приймають до Спілки письменників СРСР і цього ж року вона отримує наукове звання доцента.

З 1984 по 1988 рік Людмила Скирда вела авторську культурологічну програму “Живе слово” на УТ.

З 1986 по 1988 рік вона перебуває у докторантурі, де завершує роботу над докторською дисертацією, присвяченою українській поемі.

З 1988 року Людмила Скирда живе у Відні, де її чоловік – український дипломат Юрій Костенко обіймає посаду Постійного представника України при міжнародних організаціях, а невдовзі стає першим Надзвичайним і Повноважним Послом незалежної України в Австрійській Республіці.

Поетеса починає активну культурну та творчу діяльність, спрямовану на налагодження дружніх контактів з українською діаспорою, австрійською інтелігенцією та ЗМІ, читає лекції з української літератури, веде програми на австрійському телеканалі ORF.

Невдовзі з’являються її книги віршів “Медитації біля Стефансдому” та “День душі” (переклад Вільгельма Тіло). У їх презентації взяли участь відомі австрійський поет Ернст Дегаспері, польська поетеса Єва Ліпська, музикант Лео Вітошинський, громадські і політичні діячі Австрії, дипломатичний корпус.

У 1994 році чоловіка Людмили Скирди Юрія Костенка призначено Надзвичайним і Повноважним Послом України у ФРН і вона переїздить до Бонна, де продовжує свою творчу діяльність. У Німеччині виходять її книги “В обіймах югендстилю”, “Рейнські елегії” (переклад Анни-Галі Горбач).

У 1995 році творчі вечорі поетеси пройшли у великих містах ФРН – Ганновері, Мюнхені, столиці країни – Бонні.

У цей же час  УКУ організує творчий вечір поетеси у Лондоні, який мав широкий медійний розголос.

З 1997 по 2000 рік поетеса живе і працює у Києві. Видає книги “Ad astra” та “Рожевий янгол або композиції за кермом”, друкує літературознавчі статті, есеї, інтерв’ю, зустрічається з читачами у різних куточках України.

З 2001 року чоловіка Людмили Скирди Юрія Костенка було призначено Надзвичайним і Повноважним Послом України в Японії, куди поетеса переїздить і де живе і працює до 2006 року. За цей час вона видає книги “Сад любові і сонця”, “Дзуйхіцу від сакури”, “Чарівна мушля” (переклад Йодзі Міва, Костянтина Ткачова). Важливою подією в українсько-японських взаєминах був вихід українською мовою книги Її Величності Імператриці Японії Мітіко “Будувати мости” в перекладі Людмили Скирди. На японському телебаченні творчості поетеси було присвячено кілька програм, її інтерв’ю друкувались в японській пресі, презентації книг відбулись в найбільших містах Японії – Осаці, Кіото, Йокогамі та столиці країни – Токіо. В Японії Людмила Скирда продовжує викладацьку діяльність в університетах Кіото та Сока Гаккай.

У 2006 році Людмила Скирда повернулась на Батьківщину, де продовжувала плідно працювати. У неї виходять книги в Об’єднаних Арабських Еміратах, Греції, Італії, Південній Кореї.

У 2009 році Людмила Скирда презентує українську поезію на Всесвітньому мистецькому фестивалі – Дельфійські ігри у Чеджу (Південна Корея).

У 2009-2012 роках поетеса жила і працювала в КНР разом з чоловіком Юрієм Костенком, Послом України в Китаї. Видала у Пекіні чотири книги – “Подих Китаю”, “Мелодії чотирьох сезонів”, “Голоси Піднебесної” (переклад Гао Мана). У Пекіні з’явилось й унікальне видання  – художній альбом “Натхненний вірш – чаруюча картина”, у якому 25 найвідоміших художників Китаю проілюстрували вірші поетеси своїми роботами.

У КНР презентації книг Скирди проходили у багатомільйонних містах Пекіні, Шанхаї, Даляні, Сіані та інших. Як правило, це були грандіозні вечори у великих університетах (за 30 тисяч студентів), на яких були присутні тисячі слухачів, відбувались концерти, присвячені Україні, виступали політики, дипломати, вчені.

Про Скирду пише один з найвідоміших китайських поетів Чень Хаосу, статті про неї з’являються у найпопулярнішій газеті Китаю з багатомільйонним накладом – “Женьмінь жибао”, велику увагу творчості Скирди приділяють англомовні видання –“Lookwe”, “Globe Us”, “Women of China”, “Cultural Dialogue”, “Voice of Friendship” тощо.

Після повернення з Китаю Людмила Скирда видає “Бібліографію”, книгу віршів “Сто сонетів”, “Amor & Море” (іспанською мовою), “О, Ямато”, “Сакура гуллари” (узбецькою мовою – друге видання), “О, Європо”.

У Мюнхені вийшов художній альбом “Натхнення два крила” разом з молодою художницею Олесею Костюк.

У 2016 році виходить монографія “Стою на своїй землі. Борис Олійник. Лірична та епічна творчість” (у співавторстві з професором Наталією Костенко).

Цього ж року виходить монографія професора Михайла Наєнка “Поетична карма Людмили Скирди”.

Ім’я Людмили Скирди є одним з небагатьох українських літературних імен, вже широко відомих закордоном. Її поезія ввібрала  в себе вплив і європейських, і східних культур, що призвело до появи абсолютно унікального поетичного явища не тільки в контексті української літератури, але й літератур цілого світу.

Книги Людмили Скирди перекладено англійською, італійською, японською, корейською, китайською, арабською, грецькою, узбецькою,  іспанською, французькою, російською та німецькою мовами. Цей перелік включає в себе усі шість офіційних мов Організації Об’єднаних Націй, а відтак, українську поетесу може читати увесь світ.

Окремі вірші перекладались польською, фінською, португальською, угорською та румунською мовами.

Людмила Скирда була першою письменницею Незалежної України, перекладеної в Японії, Китаї, Кореї, Об’єднаних Арабських Еміратах та інших країнах.

Людмила Скирда – автор понад 200 наукових статей і культурологічних есе, опублікованих в Україні та закордоном.

Портрети Людмили Скирди писали відомі художники України: Григорій Гавриленко (1964, 1970, 1978), Віктор Зарецький (1965, 1968, 1986), Іван Марчук (1979), Павло Бедзір (1967), Ірина Макарова (1978), Микола Компанець (1979, 1985), Микола Рапай (1975). Скульптурні портрети поетеси – Макс Гельман (1968), Микола Рапай (1970, 1980). Мозаїчний портрет – Людмила Мєшкова (2005).

У 1966 році Людмила Скирда зіграла роль у кінофільмі відомого українського поета та режисера Миколи Вінграновського “Берег надії”.

Свої твори Людмилі Скирді присвятили Дмитро Павличко, Володимир Дрозд, Ірина Жиленко, Юрій Щербак, Валерій Шевчук, Петро Осадчук, Юрій Рибчинський, Маріс Чаклайс, Роман Ткачук.

Твори http://poetyka.uazone.net/skyrda/


Творча зустріч з письменницею Надією Метзгер

опубліковано 25 жовт. 2017 р., 08:56 Державна бібліотека України для юнацтва   [ оновлено 5 лист. 2017 р., 08:06 ]

  



В середу, 1 листопада, о 10:20 запрошуємо на творчу зустріч з Надією Метзгер і презентацію її роману для підлітків «Укулеле», відзначеного дипломом на Міжнародному літературному конкурсі в м.Франкфурт (Німеччина) «Краща книга року 2016» в розділі «Пригоди».

    Також авторка представить роман "Вершини зустрічають сонце першими", який висвітлює драматичне життя родин у карпатському краї між Першою і Другою світовими війнами  і написаний на бойківському діалекті. 







Геловін у кіно та літературі

опубліковано 25 жовт. 2017 р., 08:34 Tatyana Yakushko   [ оновлено 5 лист. 2017 р., 08:57 користувачем Державна бібліотека України для юнацтва ]


31 жовтня
яскравий, кольоровий жовтень переходить у туманно-прохолодний листопад. Це рубіж між порами року, між життям та смертю. Це Геловін. Рей Бредбері присвятив багато творів цьому періоду, але він не єдиний співець осені. Геловін вже ввійшов у світову культуру, про це свято багато написано книг та знято фільмів. Ким ще, окрім Майкла Маєрса, можна лякатись з екрану в ніч на перше листопада? Що читати при світлі Ліхтаря Джека? Про це та багато іншого поговоримо під час зустрічі.

Зустріч проводить Pavel Cherepiuk , письменник, художник-ілюстратор, учасник спільноти NaNo в бібліотеці
Зустрічаємось 31 жовтня о 17.00 у Державній бібліотеці України для юнацтва.
 



Юрій Руденко: "Будь нормальним лиходієм!"

опубліковано 9 жовт. 2017 р., 04:17 Державна бібліотека України для юнацтва   [ оновлено 9 жовт. 2017 р., 10:03 користувачем Tatyana Yakushko ]


11 жовтня 2017 року о 10.10

Державна бібліотека України для юнацтва 

(м. Київ, просп. Голосіївський, 122)

рамках Тижня патріотичного виховання 

запрошує  молодь на зустріч з волонтером, воїном АТО, письменником Юрієм Руденко




Поговоримо про: «що таке "патріот"», чи всім потрібно служити в армії і як не збожеволіти в сучасному вирі подій.

 

А ще ви дізнаєтесь як стати блогером і письменником не відходячі від зенітної гармати.























Відео YouTube





Зустріч з письменницею Галиною Ів

опубліковано 3 жовт. 2017 р., 06:11 Людмила Виноградова   [ оновлено 10 жовт. 2017 р., 01:47 ]

До Року Японії в Україні
12 жовтня о 14 годині в Державній бібліотеці України для юнацтва (за адресою – проспект Голосіївський, 122) відбудеться творча зустріч з українською письменницею Галиною Ів, лауреатом спеціальної відзнаки «Міжнародний вибір» літературної премії «Коронація слова» за роман «Поверни мене в Японію» (2014).

У програмі презентація книжок Галини Ів про країну Вранішнього сонця «Поверни мене в Японію» та «Японські історії». 

Вхід вільний. Запрошуємо!

Всеукраїнський захід "Читаки. Писаки. Малюваки"

опубліковано 14 вер. 2017 р., 08:40 Державна бібліотека України для юнацтва   [ оновлено 19 вер. 2017 р., 04:40 ]

Запрошуємо приєднатись до Всеукраїнська акції "Читаки. Писаки. Малюваки. - 2017", завітавши 19 вересня о 12-00 годині до Державної бібліотеки України для юнацтва (м. Київ, просп. Голосіївський, 122) на Круглий стіл присвячений обговоренню єднання мистецтва і літератури, ролі візуальної комунікації для виховання дітей, юнацтва.

Активний пошук методів заохочення дітей та юнацтва до вдумливого читання, сприйняття, осмислення та засвоєння прочитаного на Донеччині триває вже протягом останніх 10 років.

За ініціативи члена Ради Центру Дослідження Літератури для Дітей та Юнацтва (Львів) Голови Донбаського крайового мистецького об’єднання «ART- Степ» к.ф.н., доц. Півня В.Ф. у січні 2016 року на базі Краматорського художнього музею та бібліотек міст Краматорська й Дружківки відбулася перша акція в рамках проекту «Читаки. Писаки. Малюваки» (серія живописних портретів дітей і підлітків, захоплених читанням), в якій взяли участь письменники й науковці Львова, Рівного, а згодом – Києва, Івано-Франківська та інших міст України.

Нинішнього року завдяки зусиллям Державної бібліотеки України для юнацтва та КЗК «Донецький обласний художній музей» захід отримав підтримку з боку Міністерства культури України, що дозволяє розширити географію виставкової діяльності організаторів та учасників акції.

Одна із потреб сучасного суспільства – повернути дітей до книг, які розвивають уяву, вміння мислити, міркувати.

Для зацікавлення дітей книгою варто проводити різноманітні заходи організовуючи живее спілкування з письменниками, журналістами, художниками, скульпторами та іншими цікавими особистостями України. Дорослим хочеться, аби їх діти читали, писали, малювали.

У рамках культурно-мистецького заходу «Читаки. Писаки. Малюваки» планується провести цикл круглихстолів (м. Львів, м. Київ, м. Дружківка), де буде обговорено єднання мистецтва і літератури, роль візуальної комунікації для виховання дітей, юнацтва. Також, учасники круглих столів зможуть зустрітися з дітьми-авторами картин, намальованих за темами прочитаних книг. В круглих столах візьмуть участь письменники та художники, які поділяться з підростаючим поколінням своїм досвідом.

Приєднання до культурного простору України, участь в образотворчій виставковій діяльності важливі для дітей, молоді, особливо на Донеччині. Не менш актуальнее заохочення дітей і підлітків до творчого прочитання сучасної української та зарубіжної літератури.

Завдання цього туру (Львів – Київ – Дружківка: 15.09.2017 – 26.09.2017) – активізувати бібліотечних працівників, педагогів щодо роботи з юними читачами, які мають здібності до ілюстрування творів сучасних українських та зарубіжних авторів, запросити до творчої співпраці у цьому плані ширший загал письменників, видавців, мистців та культурологів.

Експозиція «Читаки. Писаки. Малюваки – 2017» складається з малюнків 22-х школярів Донеччини під керівництвом Я.Новикової, В.Плахути (Краматорськ), Л. Радченко (с. Олександро-Калинове), В. Ал-Джанабі, З.Щербини, А, Воронцової та В.Півня (Дружківка).





Павло Черепюк: Жахи в японській культурі

опубліковано 15 серп. 2017 р., 12:14 Tatyana Yakushko   [ оновлено 4 вер. 2017 р., 01:57 ]

3 вересня о 15.00 зпрошуємо на  #час_страшних_ історій.

Зустріч проводить Павло Черепюк, письменник, художник-ілюстратор, учасник спільноти "NaNo в бібліотеці".
Допоможе розібратися хто такі онрьо, йокайї, юреї та їнші персонажі джей-горрора.
Чому у привида закрите обличчя, та багато інших питань знайдуть свої відповіді.
Приходьте, будемо жахатися разом.





"Чарівні істоти української міфології": творча зустріч з сучасною українською письменницею Дарою Корній

опубліковано 21 черв. 2017 р., 01:52 Державна бібліотека України для юнацтва   [ оновлено 21 черв. 2017 р., 02:25 ]

16 червня 2016 року в Державній бібліотеці України для юнацтва відбулася творча зустріч з талановитою письменницею України, володаркою відзнаки «Золотий письменник України» (2016), Лауреатом третьої премії «Коронації слова» за роман «Гонихмарник» (2010), метром українського фентезі, і просто чарівною жінкою – Дарою Корній.

Спілкування із письменницею проходило у невимушеній та приємній атмосфері. У ході цієї креативної зустрічі Дара Корній представила збірку оповідань «Місячне насіння», що знайомить з важливими аспектами життя людини – любов’ю і зрадою, мудрістю і марнославством. Також авторка детально розповіла про свою книгу «Чарівні істоти української міфології.

Духи природи», в якій віднаходимо дослідження величезного шару культурної спадщини давніх українців та химерний світ чарівних істот проукраїнської міфології. 

Під фінал заходу всі охочі мали можливість придбати книги Дари Корній та отримати її автограф. Знайомство із гостею увінчалося щирими оплесками задоволених слухачів, що дякували письменниці за пізнавальну та цікаву бесіду.
Перегляньте більше світлин у Фотоальбомі.
Наталія Гуцул,
завідувач відділу науково-методичної роботи
Державної бібліотеки України для юнацтва

1-10 of 15