ЛітПросвіта

«
Літературна Україна»
  єдина і найстаріша газета письменників України, відома своєю високою громадянською позицією і відстоюванням національних ідеалів. Довкола видання гуртується національна творча еліта.

Заснована 21 березня 1927 року в Києві під назвою «Літературна газета». Протягом 1941—1942 років виходила в Харкові, Луганську, Уфі, Москві й називалася "Література і мистецтво". Із 1945 року — знову «Літературна газета», а з 1962 — «Літературна Україна».

Сьогодні «Літературна Україна» — щотижневик, газета письменників України. Вона оновлюється, стає сучасним виданням. Газета має передплатників не лише в Україні, а й у багатьох країнах за кордоном.













 http://slovoprosvity.org/
Культурологічний просвітницький тижневик “Слово Просвіти” Всеукраїнського товариства “Просвіта” здобув популярність серед української інтелігенції як єдине в Україні видання, що неухильно пропагує українську національну ідею на прикладі діяльності громадської організації “Просвіта”, її 145-річної історії. Адже “Просвіту” недаремно називають матір’ю українських громадських організацій: з її середовища вийшла більшість національно-патріотичних об’єднань минулого і сьогодення. Крім того, тижневик висвітлює проблеми духовності, культури, друкує матеріали на утвердження державності української мови, відкриває перед читачами ті сторінки української історії, які приховувала тоталітарна система, зокрема, репресії та голодомори, сприяє розвитку національно-демократичних тенденцій у сучасному українськомусуспільстві. Ініціатором створення часопису і його редактором протягом 15 років є письменниця, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка Любов Голота.

Он-лайн курси

опубліковано 1 черв. 2019 р., 10:38 Tatyana Yakushko




Літературна лабораторія та Відділ освітніх програм Мистецького арсеналу представляє унікальний лекційний проект «Осмислені і переосмислені». Він започаткований для знавців української літератури, шкільних вчителів мови та літератури, викладачів закладів вищої та професійної освіти та присвячений життю та творчості найвідоміших постатей українського літературного скарбу – від Григорія Сковороди до Василя Стуса.

Курс розраховано на фахівців у галузі літературознавства, шкільних вчителів української мови та літератури, викладачів закладів професійної та вищої освіти, всіх, хто цікавиться світом українського слова та розуміється на літературній критиці.

ПОСТАТІ:

Григорій Сковорода - найвідоміший український філософ, невловний мандрівник і любитель свободи, вихованець «Києво-Могилянської академії». Чи можливо відновити код до розуміння філософських пошуків Сковороди, що трапляється, коли читати його тексти спрощено, і чи потрібно ускладнювати життя школярів надмірними інтерпретаціями?

Тарас Шевченко – культова постать української літератури, про яку сказано стільки, що, здавалось, додати вже не буде чого, проте, як і завжди буває з справді унікальними письменниками та поетами, завжди існують нові способи прочитання та пошуків автора для себе. Чи справді Шевченка читають? Може, лише шанобливо завчають канонічний список, який починається із «Заповіту»? Що читав сам Шевченко, чим надихався, що в його недовгому житті було невипадковим і чому він прожив вік саме так, щоб не змогти не стати іконою?

Микола/Николай Гоголь – український письменник чи російський автор? Літературний мультикультурний геній чи роздвоєний класик? Постать Миколи/Николая Гоголя непокоїть літературознавців, змушує раз за разом звертатись до його текстів та шукати нові змісти. Як же ближчі до нас у часі теоретики й історики літератури дають собі раду з цим? Котрі з його текстів цінують більше? Яким взагалі постає Микола/Николай Гоголь в сучасних літературознавчих дослідженнях?

Іван Франко – поет, вчений, редактор, перекладач, один з найбільших інтелектуалів свого часу, номінант на Нобелівську премію. Яким було становлення людини та поета? Як пишуть про Франка сучасні дослідники? Чому у збірці «Зів’яле листя» не йдеться про дружину Ольгу Хоружинську? Чи справді «Мойсей» – саме той центральний твір, який потрібно вивчати у школі?

Леся Українка - письменниця, що творчістю випередила свій час – і опинилася у списку класики уже по смерті, зате на самій його вершині. Найкращі її твори довго залишалися недооціненими або прочитаними настільки ідеологічно вивірено, що й сліду від первісного задуму не лишалося. Про що нам сьогодні промовляють «Лісова пісня» та «Бояриня» і чи справді Леся Українка лише тепер стала культурною героїнею початку століття? Як читати письменницю сучасникам і чому вона ніколи не сумнівалась у своїй місії?

Ольга Кобилянська - модернізм, фемінізм і, насамкінець, націоналізм – як вони поєднані у світогляді письменниці? Чому вона обирає не німецьку мову, а українську – і стає визначною постаттю в каноні української літератури замість посісти місце у другому чи третьому ряду австрійського красного письменства? Якою бачили Кобилянську сучасники? На кого звертала свій погляд вона?

Павло Тичина, Максим Рильський, Микола Бажан - троє поетів, які починали як яскраві новатори, жоден не емігрував, усі вони стали класиками радянської літератури за життя, отримали головні державні нагороди та обіймали важливі адміністративні посади. Але що насправді є мірилом успіху з погляду вічності? Чи змогли ці автори зберегти талант і здатність до справжньої творчості? Що з написаного ними до і після проголошення соціалістичного реалізму витримало випробування часом? Як має відбуватися перегляд спадку таких неоднозначних постатей літературного канону та які життєві кризи та різні етапи творчості були у кожного з митців.

Микола Хвильовий – невтілені мрії про «загірну комуну» обірвали життя письменника та стали однією із перших ластівок розстріляного відродження. Як тепер розібратися з оцінкою особистості та поглядів Хвильового? Що читати з його творів? І як читати цю експериментальну прозу? Як учитель разом зі школярем має вибрати найкраще і спробувати зрозуміти стиль і метод автора?

Олександр Довженко - кінорежисер та письменник, одна з провідних постатей світового кінематографа та класик української літератури. Ким він був насправді? Які фільми Довженка варто переглянути ще раз і переосмислити? Який його найкращий прозовий твір: «Зачарована Десна», «Україна в огні» чи інший – і чи саме він включений до «золотого списку» шкільної програми?

Василь Стус - останній пророк і поет. Що ним рухало і як так сталося, що геніальний митець, глибокий інтелектуал став символом нації? Як зараз читають і як насправді треба читати Стуса? Які ключі до розуміння його творчості, і що залишається на сторінках мало ким прочитаних спогадів та наукових монографій? Як розказати школярам про Стуса так, щоб вони поверталися до перепрочитання його текстів у дорослому житті?



Шарджа - Всесвітня столиця книги 2019

опубліковано 1 квіт. 2019 р., 05:50 Державна бібліотека України для юнацтва   [ оновлено 1 квіт. 2019 р., 06:00 ]



Місто Шарджа (ОАЕ) отримає титул всесвітньої столиці книги 2019 року, у зв'язку з інноваційним і інклюзивним характером міста, програмою заходів, що орієнтовані на суспільство. Про це повідомив прес-центр ЮНЕСКО, передає УНН.

“Читайте — ви в Шарджі” — логунг, запропонованої програми, яка направлена на солідарність, читання та розвиток інтересу до книг.

Метою міста є популяризація культури читання в ОАЕ, а також заохочення нових ініціатив для вирішення проблем літературної творчості як в регіоні, так і в решті частини арабського світу.

В місті Шарджа відкриється перша вільна зона, присвячена книговидавництву, друку та розповсюдженню публікацій.

Титул Всесвітньої столиці книги перейде до міста Шарджа 23 квітня 2019 року, в день святкування Всесвітнього дня книги і авторського права.

Місто, яке назване Всесвітньою столицею книги, зобов’язується сприяти популяризації книг і читання, і реалізовувати програму відповідних заходів протягом одного року.

Нью-Йоркська група 50-х рр. XX ст.

опубліковано 14 груд. 2017 р., 02:07 Людмила Виноградова   [ оновлено 14 груд. 2017 р., 02:12 ]

Нью-Йоркська група: об’єднання молодих українських митців 
на еміграції 50-х рр. ХХ ст. : біобібліогр. покажч. / [уклад. О. Круківська ; консультант П. Дунай ; ред. кол. : Т. Сопова, С. Чачко, І.Болесевич, В. Кучерява, Н. Лінкевич] ; Держ. б-ка України для юнацтва. – К. : [б.в.], 2017. – 54 с.

Покажчик презентує Нью-Йоркську групу (НЙГ) – авангардистське об’єднання молодих українських літераторів у Нью-Йорку 50-х рр. ХХ ст. Історію НЙГ писали, перш за все, самі нью-йоркці, тому подаємо бібліографію книг, статей, есе, інтерв’ю переважно Б. Бойчука, Б. Рубчака, Ю. Тарнавського як очільників групи й редакторів часописів, організаторів літературно-мистецьких імпрез, зустрічей, поетичних читань, а також сучасних українських літературознавців, які плідно працюють над дослідженням феномену Нью-Йоркської групи. 


Всесвітня столиця книги 2017

опубліковано 4 квіт. 2017 р., 05:24 Tatyana Yakushko   [ оновлено 4 квіт. 2017 р., 05:31 ]

Щороку міжнародні організації, що представляють три основні сектори книжкової індустрії - Міжнародна асоціація видавців, Міжнародна федерація книгопродавців і Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ - обирають місто, яке буде носити звання столиці книги протягом року. 
 Відбірковий комітет зупинив свій вибір на Конакрі (Гвінея) «в зв'язку з високою якістю і великою різноманітністю, якими відрізняється його програма, зокрема, особливою роллю, яка відводиться залученню місцевих громад», а також «за його добре структурований бюджет і чіткі цілі розвитку з підвищеною увагою молоді та грамотності ».

Центр літературної освіти

опубліковано 13 лют. 2014 р., 01:41 Tatyana Yakushko   [ оновлено 1 черв. 2019 р., 10:43 ]

http://litosvita.org
Центр літературної освіти – це організація, що здійснює освітні програми у сфері літератури, книжкової та редакторської справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.

Це неформальна літературна освіта, яка доступна усім, хто зацікавлений в отриманні якісних знань і професійному зростанні, незалежно від базової освіти, віку та місця проживання. 

Центр реалізовує освітні програми у формі тренінгів, лекцій, майстер-класів, авторських курсів, воркшопів тощо. Також ми проводимо школи, які об’єднують весь сучасний арсенал неформальної освіти.


Читати з фейсбука:https://www.facebook.com/litosvita
 

1-5 of 5