опубліковано 23 лист. 2018 р., 05:45 Виноградова Людмила
[
оновлено 21 черв. 2019 р., 03:10 користувачем Державна бібліотека України для юнацтва
]
Шевченка так часто називали пророком, що стерся реальний зміст цього поняття. Пророка ототожнюють з віщуном і ясновидцем. Але пророк, згідно з біблійною традицією, – носій демократичного світовідчуття, гуманістичний обличитель світового зла, як і зла соціального та національного, поборник добра і справедливості. До появи єврейських пророків свідчення про страждання і соціальний протест пригнічених доходили лише у викладі представників власницьких станів (Гесіод, Солон, індійські і китайські філософи та історики), і тільки в особі єврейських пророків вперше в історії пролунав голос позбавлених власності хліборобів. Ось у такому біблійному значенні був Шевченко пророком свого народу. Продовжував він і ще одну біблійну традицію – картання вад власного народу, дав могутню силу національній самокритиці, без якої не було б нашого відродження ні в ХІХ, ні в ХХ століттях.
|
|
